П'єса "Плоцід, або гра зі смертю"

Для молоді – приклад, для старших – пам’ять, для послідовників – зразок і символ: Олофссон. Батько Плоцід прожив сто років, під час яких він відчув земне пекло в ГУЛАГу та милість Божу у цей час і після нього. У важкі дні черпаймо силу з висловлювань цього видатного монаха-мученика, який пережив важкі часи!

Він вважав, що отримав завдання підтримувати дух у своїх товаришів по нещастю навіть в нелюдських умовах, тому, за його словами, він був «найщасливішою людиною в Радянському Союзі» – попри всі жахи табірного життя.

П’єса «Плоцід, або гра зі смертю» створена за участю Nemzeti Emlékezett Bizottság та Ülj Közelebb Produkció. Цей твір вшановує життя батька Плоціда. Він вчить нас любові та співчуттю, наповнює безліччю прекрасних думок і гумору.